Записи с тегом ‘футбол’

Трансферні бомби. Літо 2014.

Суарес

Чемпіонат світу закінчився, і як риби після дощу, почали проходити трансфери. Гучні та не дуже. Щоб не зганьбитись потім у колі друзів фразою типу “Який Фабрегас у “Челсі”, він ж за “Арсенал грає”, пропоную ознайомитись з найбільш гучними трансферами, які відбулись літом 2014 року.


1. Суарес з “Ліверпуля” в “Барселону”. Безперечно, основна бомба, яку може переплюнути хіба що абсолютна психоделіка. Наприклад, перехід Мессі до донецького “Олімпіка”. Ціна на уругвайського форварда виявилась не менш кусючою, ніж він сам, і склала 81 мільйон євро. Схоже, історію про те, що “Барселона грає своїми вихованцями і не тратить божевільні гроші на гравців” після трансферів Неймара та Суареса вже розповідати не будуть. Зрозуміло, що каталонці серйозно підсилились. Так само, як і серйозно втратив у ігровому потенціалі “Ліверпуль”. Цікавими є два моменти: чи приживеться Суарес, якому в “Барселоні” навіть наймуть особистого психолога. Особливо це цікаво в контексті наявності у синьо-гранатових свого лідера — Лео Мессі. І чи зможе вдало розпорядитись вирученими коштами мерсісайдський клуб. Всі пам’ятають покупку Керрола, який свого часу обійшовся Ліверпулю дорожче Суареса, а зіграв у рази гірше.

2. Феліпе Луїс з “Атлетіко” у “Челсі”.  Лондонці цього міжсезоння скупляються, як у старі добрі часи, коли Роман Абрамович тільки придбав клуб. Для “матрасників” це втрата, але навряд чи хтось сподівався, що їм вдасться втримати всіх своїх лідерів після феноменально проведеного сезону.  Для “аристократів” це важливе та необхідне придбання, адже з серйозних лівих захисників у команді залишився один Аспілікуета. Який час від часу змушений був ще закривати позицію правого захисника чи півзахисника.

Читати далі »

Бісіклета, або удар ножицями.

Бєлік б'є бісіклетою

Я вже розповідав у своєму блозі про фінти. Тепер мова піде про ще один цікавий та яскравий елемент футболу: бісіклету, або удар ножицями, або удар в падінні через себе. Автор прийому залишився невідомим для історії. На право першовідкривача претендує багато країн, важко навіть точно визначити континент. Існує припущення, що першим виконав удар бісіклетою Леонідас да Сілва, який тішив своєю грою вболівальників ще 80 років тому.

Читати далі »

Диванний скаут. Крістіан Гіткьяєр

Крістіан Гіткьяєр

Давненько я не займався диванним скаутінгом, майже 6 місяців. Нічого, у трансферне вікно ця справа куди цікавіша та актуальніша. Тим більше, що виходить все доволі непогано. Один із героїв рубрики Сімеон Славчев перейшов до португальського “Спортинга”. Можна привітати піренейську команду та гравця з чудовим трансфером. Контракт з гравцем підписаний на 5 років. Що вказує на бажання “Спортинга” у майбутньому добре заробити на переході Славчева у якийсь топ-клуб. А то давненько вже переходили у “Манчестер Юнайтед”  Нані та Роналду, потрібні нові бомби.

Гаразд, менше лірики, настав час знайомитись з новим героєм рубрики. У липневу спеку найкраще для цього підходить гравець із чемпіонату суворої Норвегії.

Читати далі »

Що можна зловити САЧКОм у Ворсклі?

Zemanta Related Posts Thumbnail

Після доволі невиразного матчу “Ворскли” проти “Волині” традиційно вилізли люди, яких хлібом не корми — дай когось покритикувати. Зарядили свої брудомети і дали залп по тренеру полтавчан Василю Сачко. Викладу власні міркування з цього приводу.

Пороти гарячку — серед улюблених справ вболівальників. Та й деяких власників клубів теж. Але будемо відверті: це явно не кращий варіант оцінки ситуації. Подивимось на все тверезим поглядом.

Сачко отримує перший досвід у якості головного тренера. Це його перший сезон. Що ми бачимо? Команда іде на високій сьомій позиції. І всі, хто вище, мають куди серйозніший потенціал. Як мінімум фінансовий. Та й кадровий теж. Немає тепер у “Ворскли” Безуса, Селіна, Краснопьорова, Ребенка. І самого Сачка, як гравця, теж немає. Будувати треба з самого початку. Беручи за основу Дедечка, Чеснакова, Громова, Пердуту, Ткачука.

Читати далі »

Пішло все лісом, або футбольні балачки №4

Прем'єр-ліга України з футболуТривале мовчання, чи правильніше сказати, відсутність тексту на блозі, було зумовлено… так-так. Загальнопечальною ситуацією в країні. Однак такими темпами можна мовчати не один місяць, а легше від цього не стане. Тому, пішло все лісом, буду писати далі. Буквально за декілька днів відновлюється чемпіонат України. А разом з ним і мій блог.

З чого розпочнемо? Мабуть, з того матчу, який я збираюсь відвідати. Якщо він, звісно, відбудеться. Так сталось, що для “Волині” чемпіонат має поновитись виїздним дербі з “Карпатами”. Правда, у суперника все не так просто. Львів’яни погрожують бойкотувати матчі УПЛ. І незадоволені багатьма діями вищезгаданої організації. Виступати за прозорість — діло звичайно правильне. Але трохи сумно, коли ці виступи можуть перекреслити чудовий суботній весняний день з футболом та багатьма іншими радощами.

Ще один цікавий момент, який важко обійти. “Таврія” та “Севастополь” у чемпіонаті Росії. Принаймі, вболівальники команд вірять у це так щиро, що аж плакати від розчулення хочеться. Проблемні моменти з можливим невизнанням, забороною грати будь-які матчі, крім товариських вперто ігнорують і вважають провокацією. Ну-ну, з Дмитром Селюком, Альтманом і цілою купою інших історій було так само. Чим закінчилось? “Таврія” змогла заявляти гравців лише цього року. Опустившись з зони ЛЄ і перемоги в кубку до зони вильоту.

Затріщали позиції також і в інших клубах. “Чорноморець” недорахувався ряду провідних легіонерів. “Металіст” залишився без тренера, кращого бомбардира, спортивного директора та власника. Власник то залишився, але далеко не в тій ситуації, щоб думати про клуб. Хоча, не факт, що раніше він особливо переймався ситуацією.

Непрості часи настали для українського футболу. Що робити? Послати все лісом. Принаймі, поки що. Найближчими вихідними нас чекає довгоочікуваний тур чемпіонату. А далі, може, й ситуація почне налагоджуватись. Не думаю, що буде так вже страшно, якщо наш чемпіонат стане порядніше, прозоріше, але трішечки… ні, не слабше. І навіть не бідніше. А просто врівноваженіше. З рухом вперед, а не зі сторони в сторону, як це було раніше.