Перший бій найважчий. Слідами матчу Манчестер Сіті – Ліверпуль

Манчестер Сіті-Ліверпуль

Вже у другому турі АПЛ у всіх, хто уважно стежить за англійським футболом, з’явилась хороша нагода зрозуміти, що являють собою на старті Манчестер Сіті та Ліверпуль. В першому турі команди зіграли з Ньюкаслом та Саутгемптоном відповідно, та досягли переможного результату. А 25 серпня зустрілись під дощем на Етіхад Стедіум.

Мануель Пелегріні обрав на матч тактичну схему, яку можна охарактеризувати, як 4-2-2-2. В центрі захисту розташувались Демікеліс та Компані, зліва зіграв Кліші, а справа Сабалетта. На позиції “опорних” вийшли Яя Туре та новачок команди Фернандо. Ближче до флангів мали грали Давід Сілва та Самір Насрі, а попереду Едін Джеко на вістрі та Йоветіч відтягнутим форвардом.

Брендан Роджерс, здавалося б, надав перевагу побудові 4-3-3, однак по грі це більше нагадувало 4-3-2-1. В центрі захисту діяв новачок команди Ловрен разом з досвідченим Шкртелом. Зліва розташувався ще один дебютант іспанець Морено, а справа англійський збірник Джонсон. В центрі півзахисту діяли Джерард, Хендерсон та Коутіньо. На лівому фланзі грав Ален а на правому Стерлінг. На вістрі розмістився Старідж.

Господарі розпочали матч з перевірки флангових захисників суперника. Активний Кліші постійно забігав та відкривався, а Глен Джонсон відверто не встигав за переміщеннями опонентів. Так само, як не встигали за своїм партнером Рахімом Стерлінгом гравці “Ліверпуля”. Декілька разів йому вдавалося реактивно пройти флангом, користуючись вилазками Кліші, однак підтримки попереду не було. Стівен Джерард у цьому матчі був змушений постійно опускатись до захисників, щоб розпочинати атаки своєї команди. І одного разу передачею зі своєї половини поля зумів організувати момент Стерлінгу, але захисники завадили Рахіму завдати влучного удару.

Загалом, поєдинок показував, яке значення мають флангові захисники у сучасному футболі. Кліші та Сабалетта активно ходили вперед, змушуючи своїх опонентів з “Ліверпуля” в поті чола працювати на захист власних воріт. Особливо потерпав Джонсон, який регулярно залишався з носом. Спроби підключення до атаки у Глена теж були доволі кволенькі. Він не виконував навісних чи прострільних передач, намагався обігрувати пішки і регулярно просто втрачав м’яч. Лівий захисник Альберто Морено в першій половині тайму до атак не підключався взагалі, а в другій став активніше та виглядав краще колеги з протилежної бровки.

Окремо варто відмітити Фернандо, який перейшов до Манчестер Сіті за смішну по сучасних мірках суму в 15 мільйонів євро. Цей хавбек настільки грамотно діяв позиційно, що здавалося, суперники навмисне віддають йому передачі. Єдині шанси у “Ліверпуля” були зі стандартів, однак до логічного завершення ні штрафні, ні кутові не доходили. Даніел Старрідж взагалі був щільно закритий захисниками суперника і вперше нагадав про себе лише на 33 хвилині матчу, коли отримавши розрізну передачу, пробив з гострого кута.

В заключному періоді першого тайму господарі взяли паузу і приспали пильність суперника. “Городяни” створили чисельну перевагу на правому фланзі атаки, витягли на себе гравців “Ліверпуля”, після чого Самір Насрі просто закинув м’яч у вільну зону на Сілву. Давід не надто вдало прийняв високий м’яч, але захисники “Ліверпуля” заметушились. Морено отримав незручну скидку, не влучив по м’ячу, а Стеван Йоветіч зіграв на випередження і розстріляв безпомічного Міньоле.

“Мерсисайдці” отримали гол у роздягальню та мали щось змінювати. Однак, на старті другого тайму це не позначилось. Команди вийшли якимось не сконцентрованими, що викликало цілу хвилю спонтанних моментів. Гравці атаки, здавалося б, самі були в шоці від такого розвитку подій, тому допускали чимало браку, коли треба було віддавати останню передачу.

На 55 хвилині гри “Манчестер Сіті” знову провернув той самий трюк. Цього разу на правому фланзі їм простою перепасовкою вдалося витягнути на себе відразу шість гравців суперника, включаючи лівого та центрального захисника:

Як бачимо, лівий та лівий центральний захисники вийшли надто високо, звільнивши зону, в яку вірвались відразу Сабалета та Насрі. А інший центральний захисник Шкртел, разом із правим беком Джонсоном, зависли, залишивши їх у грі. Мало того, вони не змогли вдвох встежити за Стеваном Йоветічем, який отримав передачу від Саміра Насрі, оформив дубль ударом по порожніх воротах.

Ожив “Ліверпуль” лише після виходу на поле ще одного зі своїх новачків, Лазара Марковіча. Разом з Альберто Морено йому вдалося додати швидкості доволі статичній грі мерсисайдців у цьому поєдинку. Ще одну нагоду для удару отримав Старрідж, але знову кут був надто гострим. Мануель Пелегріні для того, щоб загасити активність суперника, замінив Давіда Сілву на Хесуса Наваса. Разом із вимушеною заміною (Едін Джеко отримав пошкодження і був замінений на Агуеро) це дало несподіваний ефект. Навас просто побачив вільний коридор і запустив по ньому передачу на Серхіо. Той виграв забігання у Деяна Ловрена, вийшов віч-на-віч і першим доторком до м’яча довів рахунок до непристойних 3-0.

Рахунок розслабив господарів і “Ліверпуль” став отримувати більше шансів. З Старріджем став грати не найшвидший Демікеліс, що суттєво розв’язало нападнику руки (чи, що доречніше в даному випадку, ноги). Він знову опинився під гострим кутом до воріт, але цього разу мав кому віддати. Навіс Даніела знайшов голову ще одного новачка “червоних” Рікі Ламберта, який з другої спроби зміг таки забити. А ось в наступному епізоді “дев’ятка” “Ліверпуля” повівся не як форвард. Спіймавши відскок після невдалих дій захисників суперника, він не став пробивати зі зручної позиції, а віддав безадресну передачу. А могло б бути дуже цікаво…

Тим не менше, відразу видно, що новому “Ліверпулю” ще не вистачає зіграності. Особливо це стосується лінії захисту, де молоді новачки Ловрен та Морено грають з досвідченими Шкртелом та Джонсоном. Постійні позиційні помилки, непорозуміння та не витримана лінія стали причиною того, що три м’ячі побували у воротах Міньоле.

Центр поля не зміг виграти плацдарм, зустрівши серйозний супротив в обличчі Туре та Фернандо. Джерард сідав надто глибоко, майже до захисників. Хендерсон взагалі випав з гри. Фланговим півзахисникам доводилось більше стримувати потужні дії зв’язок Сабалетта-Насрі та Кліші-Сілва, яких грамотно підтримували ті ж самі Туре, Фернандо та Йоветіч. Коутіньо старався, однак його запалу вистачило лише на перший тайм.

“Ліверпулю” слід шукати також заміну Суаресу на вістрі атаки. Помітно, що Старріджу там грати незручно, особливо, коли команда йде в позиційну атаку. Можливо, логічно було б з перших хвилин зробити ставку на Ламберта, для якого позиція нападника є рідною.

В будь-якому випадку, поки що “Ліверпулю” важко грати з серйозними суперниками. А ось “Манчестер Сіті” продемонстрував чемпіонську гру, створивши три стовідсоткові нагоди і реалізувавши їх:

Ви можете залишити коментар, чи посилання на Ваш сайт.


Залишити коментар

Щоб мати можливість додавати коментарі, Ви маєте авторизуватись.