Сергій Болбат. Не повторити долю Бутка

BolbatОтримавши шанс у команді УПЛ Сергій Болбат відразу ж заявив про себе на весь голос. Першого ж матчу в кубку України проти не кого-небуть, а київського “Динамо” вистачило юному вінгеру, щоб забити свій перший м’яч. В прем’єр-лізі успіх прийшов буквально вчора, у матчі проти Карпат. Проте, увагу до себе Сергій привернув ще раніше. Широка аудиторія зацікавилась гравцем вже після перших матчів у вищому українському дивізіоні. Більш вузьке коло вболівальників помітило Болбата в матчах за молодіжку донецького “Шахтаря” (7 м’ячів у 7 матчах цього сезону) та “Шахтар-3″ (65 матчів 19 голів).

Вже зараз, щоправда, виникає звичне для наших реалій питання: а що далі? Поневолі згадується приклад Богдана Бутка. Юний вихованець “Шахтаря” відправився в оренду до “Волині”, де Віталій Кварцяний доволі швидко на повну розкрив його талант (3 забитих м’ячі та дві гольові передачі). Богдана помітили у молодіжній, а згодом і національній збірній. Однак, в головну команду країни Бутко потрапив уже, як гравець “Іллічівця”. Далась взнаки важка доля орендованого. Після яскравого старту “Шахтар” повернув гравця. Однак, зрозуміло, заміняти ним багаторічного капітана і лідера команди Даріо Срну чи когось із зіркових бразильських правих півзахисників не стали. В результаті Бутко опинився там, куди з “Шахтаря” відправляють усіх з розряду “нам не треба, але віддавати конкурентам шкода”. У Маріуполь.

Можливо, спочатку Богдан і справді вірив, що дочекається, поки Срна закінчить кар’єру у “Шахтарі” і займе його місце. Але з кожним роком ця віра, схоже, поступово згасала. До цього додались проблеми в особистому житті, які навіщось афішував на весь світ Микола Павлов. Загалом, замість різкого, активного та цікавого гравця ми зараз бачимо виконавця, з флангу його постійно приходять проблеми, як у вчорашньому матчі проти “Дніпра”.

Болбат поки що дає оптимістичні інтерв’ю і чекає нових поворотів у своїй кар’єрі. Але якими будуть ці повороти? Стати дванадцятим орендованим “Шахтаря” в “Іллічівці”? Поповнити когорту “молодих та перспективних”, які не бачили цих самих перспектив для росту і перетворились на доволі посередніх виконавців? Питання, які скоріше треба адресувати не Болбату, а тим клубам, що іменуються лідерами українського футболу. Навіть одне питання: скільки можна маринувати перспективну українську молодь, а потім жалітись на ліміт легіонерів?

Ви можете залишити коментар, чи посилання на Ваш сайт.


Залишити коментар

Щоб мати можливість додавати коментарі, Ви маєте авторизуватись.