Роздуми про молодих гравців в Україні

Максим КовальНа різноманітних футбольних ресурсах часто спалахують дискусії на одвічні теми: ліміт на легіонерів, селекція, дитячий футбол і т д. В одній із таких дискусій стосовно молодих гравців було наведено цікавий аргумент, цитую:

“По поводу 16-ти летних вообще ересь какая-то (или некомпетентность).

Что вы приводите в пример Руни? Руни вундеркинд, таких как он единицы. И я думаю, Сэр Алекс Фергюсон знал что делал, выпуская такого молодого игрока.

А у нас кого выпускать? Покажите мне пальцем хоть одного игрока?

У нас команда Ворскла, считается что специализируется на молодых футболистах. И самым молодым по 22 года (Ткачуку и Пердуте). И как для игроков своего амплуа, у них аховые показатели, более стрёмных игроков в команде нет. Потому что они ещё МОЛОДЫ. (Пердута если не играет вингера, а опускается играть бэка – я каждый раз жду плохих новостей. Это или жёлтая карточка (с опасным стандартом), или прорыв через его зону (или пеналь).

Достаточно долго у нас играет только Будник, ему ещё тоже неполных 23. Поэтому как для игрока, на которого можно опереться в решении более серьёзных задач чем занять 14-е место – Будник слабоват. Его бы в аренду куда-то сдать года на 2, пока он там набегает километраж и к 24-м годам вернуть назад. А лучше в 25-26. Тогда это будет готовый игрок. А сейчас половина команды, что мы держим – СЫРЬЁ!

О каких 16-ти летних может быть речь? Покажите мне, кого выпускать в таком возрасте? Кого он обыграет? Кому не даст обыграть себя?”

Що можна сказати з цього приводу? Ну, по-перше, Руні не Алекс Фергюсон дав шанс. Хоча в цих словах можна між рядків прочитати думку користувача, щось на зразок “немає у нас таких тренерів, як Алекс Фергюсон, щоб відрізнити справді талановитого молодого гравця. І гравців у нас таких теж немає”. Однак, той факт, що Вейн дебютував за збірну Анлії у 18 років є показовим. Але мова піде не про Руні. Повернемось до України.

Дописувач стверджує, що футболіст стає футболістом тільки в 24-26 років, коли набігає відповідний кілометраж. Що ж, шановні читачі, не зволікайте, якщо вік Вам дозволяє – усі на пробіжку! Країні потрібні футболісти!

Жарти-жартами, було б смішно, якби не було так печально. Схожа думка міцно вкорінилась в українському футболі. До 26 років гравець все ще молодий та перспективний. І багато хто стверджує, що інакше бути не може.

Однак, чи справді не може? Звернемось до прикладу серйозних чемпіонатів. У складі МЮ можна побачити: Давід де Хеа (22 роки), Філ Джонс (21 рік), Кріс Смолінг (23), Рафаель (22), Клеверлі (23), Велбек (22). Челсі: Оскар (21), Азар (22). А ще в АПЛ є Вілшир (22), Окслейд-Чемберлен (19), Гарет Бейл (23), Стерлінг (18), Старрідж (23). Це, якщо тільки оглядово пройтись по відомим клубам.

У складі фіналістів цьогорічної Ліги Чемпіонів грають Давід Алаба (20), Тоні Крос (23),  Томас Мюллер (23), Гюндоган (22), Гьотце (20), Ройс (23).

А скільки гравців, які зараз старше, дебютувало у такому віці? Основна пара захисників Борусії з Дортмунда – це 24-річні Матс Хумельс та Невен Суботіч. Обидва дебютували в першій бундеслізі в 19 років і майже відразу закріпились у складі. І таких ситуацій багато.

То чи справді футболіст не може дебютувати в основній команді у такому “юному” віці, як 19-23 роки? Навряд чи. У такому віці вже ставлять на вуха футбольну Європу, граючи в Лізі Чемпіонів. Ситуація, яка склалась з молоддю в Україні, не є нормальною. Улюблений приклад в плані підготовки молоді – Нідерланди. В Аяксі середній вік гравців 22.7 років, в ПСВ 24.2, в Фейєнорді 23.8. У той же час в Україні ми бачимо 26.1 у Шахтаря, 25.3 у Динамо, 26.3 у Дніпра. І це за рахунок ряду молодих гравців, які є у заявці, однак не виходять на поле. Абсолютно критична ситуація у Металіста – середній вік команди 29.1, молодь відсутня, команда комплектується виключно готовими гравцями. За показником середнього віку гравців харків’яни суттєво випереджають таких європейських лідерів з комплектації купленими гравцями, як Челсі, МанСіті та ПСЖ.

І тут ми потихеньку добираємось до суті. До того, що в Україні абсолютно викривлено поняття молодого та перспективного футболіста (частенько такими вважаються навіть у віці 26 років). До того, що у нас погано готують молодь, яка у віці 22 років за тактичною, технічною та іншою підготовкою поступається 16-річним гравцям із Європи. Воно і не дивно, адже грають ці футболісти проти таких як самі, варяться у власному соку і не мають можливості відчути справжній дорослий футбол. Не кажучи вже про рівень тренерів дитячих шкіл, які часто користуються допотопними методиками. До того, що тренери в УПЛ бояться довіряти молоді. До того, що українські клуби віддають перевагу покупці гравців, а не їх вихованню. Усім чомусь потрібні готові виконавці високого рівня, яких, мовляв, серед українців не знайдеш. Тільки ось виконавцями високого класу не народжуються, ними стають. Для цього потрібно побачити талант у молодого футболіста, попрацювати над його розвитком та давати йому шанси в основній команді.

Свого часу тільки лінивий не поривався купити Валерію Газаєву квиток до Росії, щоб тільки в “Динамо” його не бачили. Оглядаючись назад, багато хто думає, що не все так погано було. Чи грали б в київському клубі Хачеріді, Ярмоленко і Гармаш, якби їм не довіряв Газаєв? Звичайно, тоді гра цих виконавців піддавалась просто нищівній критиці. Андрій Ярмоленко часто не міг забити у простій ситуації, Євген Хачеріді припускався диких помилок у захисті, а Денис Гармаш постійно нервував і підводив команду. Але що ми маємо зараз? Трьох стабільних гравців основи “Динамо” і збірної України. Помилки – нормальне явище для молодого гравця. Але результат вартий одного невдалого сезону у виконанні футболіста.

Можна навести і куди солідніший приклад. Юне покоління вболівальників Кріштіану Роналду навряд чи пам’ятає, як цей гравець розпочинав у Манчестер Юнайтед. 19-річного португальського дебютанта освистували власні вболівальники, називаючи цирковим поні за бажання зіграти красиво. Незважаючи на такий розклад, Алекс Фергюсон задіяв Роналду у 29 матчах АПЛ, в яких португалець забив 4 м’ячі і віддав 4 гольові передачі. У наступному сезоні було 5 м’ячів і 5 гольових передач. Потім 9 м’ячів і 7 асистів. І лише в четвертому сезоні Кріштіану “прорвало”: 17 голів і стільки ж гольових передач в АПЛ! А наступного сезону неймовірний результат у 31 гол. Роналду пройшов шлях від освистуваного вболівальниками “циркового поні” до володаря найпрестижнішої індивідуальної нагороди футболіста і кумира мільйонів дітлахів у всьому світі за 5 років.Саме стільки часу знадобилося одному з кращих футболістів світу, щоб вийти на свій теперішній рівень.

Чи трапилось би це, якби після перших невдалих матчів Кріштіану посадили б на лавку і купили б на його місце готового гравця? Навряд чи. Хто його знає, може в Україні зараз десь на свій шанс чекає потенційний володар “Золотого м’яча”. У той час, як наші клуби посилено скуповують готових гравців з інших країн.

Ви можете залишити коментар, чи посилання на Ваш сайт.


Залишити коментар

Щоб мати можливість додавати коментарі, Ви маєте авторизуватись.