Маленьке спростування міфів про кубок АФК

У зв’язку із можливою відставкою Анатолія Демяненка з посади тренера луцької Волині, знову з’явились коментарі в інтернету типу

“Дем”янененко для Волині нормальний тренер. Виграв, доречі, із слабкою командою азійську лігу… Волині треба щось краще???”

Власне подібне зустрічається вже не вперше. Людей традиційно ввели в оману, використовуючи у ЗМІ недопустимі порівняння. Щоб краще пояснити пересічному вболівальнику, який в азіатському футболі “ні бум-бум”, що ж воно таке – кубок АФК, хтось додумався провести паралель із Лігою Європи. Ну а що. Тут другий по значимості турнір на континенті, і у Азії теж.

Але на цьому вся схожість турнірів завершується. Якщо в Лізі Європи беруть участь представники найсильніших чемпіонатів континенту, то в Азії принцип інший. У Лізі Чемпіонів беруть участь представники країн, де найкраще розвинутий футбол. Беруться до уваги такі критерії, як відвідуваність матчів, рівень організації національних ліг, кількість команд, висвітлення чемпіонатів ЗМІ, якість стадіонів та ін. Країни, які за цими показниками виглядаються найкраще (такі, як Японія, Південна Корея, Китай, ОАЕ) грають у Лізі Чемпіонів.

А для куди більш скромних у футбольному розвитку Йорданії, Лівії, Іраку, Йемену, Індонезії, Бахрейну та ін. є кубок АФК. І перемогу у ньому “Насафа” аж ніяк не можна назвати “виграш слабкої команди”. Насправді футбольні клуби Узбекистана просто вийшли на новий рівень. Вони надто сильні для кубку АФК (в груповому етапі чемпіон Насаф виграв свої матчі з рахунками 9-0, 7-1 та 3-0. Ви бачили таке у Лізі Європи? І не побачите).

Після того тріумфального сезону від Насафа команди із Узбекистану виступають в Лізі Чемпіонів Азії. І цей турнір по своєму рівню більше схожий на першу лігу України. Що яскраво демонструє Олександр Пищур, який відчуває себе суперстар у даному турнірі. Гравець, який не знайшов собі місця у клубах УПЛ та першої ліги, забив уже 2 м’ячі в 5 матчах найпрестижнішого турніру Азії.

У кубку АФК усе ще більш печальніше. І порівнювати цей турнір з ЛЄ як мінімум смішно. В основному тут грають футболісти з таких “суперфутбольних” держав, як Мальдіви, Ірак, Кувейт, Ліберія, Гвінея та ін. Збірні цих країн знаходяться за межею топ-100 в рейтингу ФІФА. Цілком логічно, що узбецькі гравці, чия збірна знаходиться на 66-ій позиції в рейтингу, просто декласували ряд команд кубку АФК у 2011 році.

Так що, не варто невиправдано завищувати рівень цього турніру. І не потрібно принижувати здібності Анатолія Васильовича Демяненка, ставлячи основною його заслугою виграш кубку АФК. У його тренерському доробку перемога у чемпіонаті України, два кубки та два суперкубки України. Порівняно з ними кубок АФК виглядає, як перемога у чемпіонаті вулиці.

Буває так, що окремий гравець просто не підходить команді. Не тому, що він поганий гравець, а тому, що він просто не вписується у команду через власний стиль. Волинь не команда Анатолія Демяненка, це варто визнати. А проблеми у структурі клубу тільки погіршили ситуацію. Тому побажаємо Анатолію Васильовичу успіху у пошуку “своєї” команди, з якою у нього все вийде. А футбольному керівництву “Волині” мудрості, щоб нормально управляти клубом.

Ви можете залишити коментар, чи посилання на Ваш сайт.


Залишити коментар

Щоб мати можливість додавати коментарі, Ви маєте авторизуватись.