Останній із могікан. Волинська версія.

Лопес1

Не пройшло і року з часу написання статті про бразильських легіонерів Волині , як ситуація докорінно змінилась. З приходом нового тренера більшість бразильців було забраковано. Першим команду покинув Гобер Майя (рішення було мотивовано тим, що гравець гальмує атаки команди). Далі з мотивацією “у нас є сильніші українці” по за заявкою лишився лівий оборонець Леандро. Кращий бомбардир команди Майкон покинув клуб після трьох місяців скандалів, інтриг та розслідувань. Кращий бомбардир міжсезоння Шумахер після декількох невдалих матчів чемпіонату був відзаявлений.

Таким чином, з 5 бразильців, залишився лише один. Останній із могікан. Лопес де Фрейтас Рамон. Народився цей талановитий гравець у місті Белу Орізонті 7 серпня 1989 року. Як і більшість бразильських хлопчаків, він хотів стати футболістом. І вже з 5 років почав ганяти м’яч на пляжах. Батько Рамона, Фернандо, був великим фанатом футболу і сам свого часу грав на професійному рівні. Тому, пляжами справа не обмежилась, і першим клубом для Лопеса став Флуміненсе. Трохи погравши за Флу, Рамон отримав запрошення від Крузейро. А взимку 2009 року гравець отримав запрошення пограти на континенті.

У той час на перегляді у Волині було 5 бразильців (так само, як і у складі Волині донедавна). І так само із п’ятірки залишився лише один-Рамон Лопес. Тренери обирали із двох лівих півоборонців, однак Педро Гомес поїхав додому, а Рамон лишився в команді. Віталій Кварцяний виділив його, як футболіста, який зможе самотужки закрити весь лівий фланг. Варто відмітити, що жодних проблем з акліматизацією та адаптацією у колективі у гравця не виникло. Незважаючи на те, що в клубі на той момент не було не тільки жодного бразильця, але й легіонерів взагалі. Юний півоборонець не жалівся на самотність, не просився до мами (яка, до речі, після смерті батька стала його найпалкішою вболівальницею), як це буває з деякими багатомільйонними бразильськими дебютантами УПЛ. Далося взнаки те, що гравця обрав сам Віталій Кварцяний, який ніколи не взяв би в команду боягуза.

Вболівальники по різному оцінили новачка. Хтось вважав, що такого гравця команді бракує. Песимісти ж вважали Лопеса черговим пішоходом, який не буде викладатись на полі. Вже після перших матчів критики кудись сховались. Вибуховість, швидкість, бразильська техніка, гарматний удар з лівої ноги, гра головою. У цих компонентах Рамону просто не було рівних. Новий досвід став дуже корисним для молодого гравця (на момент переходу до Волині йому було тільки 20 років). “Тільки тут я зрозумів, що справжній футболіст – це не тільки той хто вправно діє з м’ячем, а той, хто постійно вдосконалюється наполегливою працею”-сказав Лопес в одному із своїх інтерв’ю.

Вдосконалення бразильця не обмежувалось тільки футболом-для повного розуміння партнерів Рамон засів за вивчення мови. Правда, виникають сумніви, що першими вивченими словами стали “дякую”, “добрий день” та “до побачення”. Віталій Володимирович Кварцяний часто вживав дещо інші слова… Одного разу глядачі на “Авангарді” ледь не оглохли від крику коуча “Рамон, ти дебіл!”. Така оцінка невиправданого удару з гострого кута (м’яч полетів в небеса) мала свій позитивний ефект. Бразилець став брати гру на себе тоді, коли це було виправдано.

Перехід на рівень УПЛ для Лопеса видався не надто вдалим.  Хронічна травма задньої поверхні стегна фактично не дозволяла виходити на поле. Здавалося, усе вже позаду, бразилець повністю здоровий-але вже після перших рухів в тренувальному режимі траплявся рецедив. І знову усе спочатку. Зимою 2010 гравець навіть побував на перегляді у польській Краковії. Однак, труднощі були подолані, і зірка Лопеса засяяла з новою силою. Освоївши гру на обох флангах та у нападі, він став справжнім головним болем для захисників. Чеберячко, Хачеріді, досвідчений Гусєв-це тільки короткий перелік гравців, які не могли нічого вдіяти з реактивним бразильцем. А після його потужних ударів лівою голкіперам часто залишається тільки одне-проводжати м’яч поглядом і молитись, щоб він не влучив у ворота.

У кубку України, разом із своїм співвітчизником Майконом, Рамон став кращим бомбардиром турніру. Багато з його голів виглядають просто шедеврально та визнаються кращими голами туру. Новий сезон Лопес розпочав зміною номеру на рік свого народження. І забив у першому ж матчі. А потім ще. І ще. Бразилець вже залишив автограф у воротах Шахтаря, Динамо та Дніпра (кожного разу забиваючи чудові голи). І якби не пошкодження перед матчем із Металістом, Рамон напевно зібрав би повну колекцію скальпів грандів.

Ну а поки Лопес демонструє неймовірну стійкість, залишаючись останнім із бразильських могікан у Волині. Хто зна, можливо скоро компанію йому складуть двоє молодших братів, які теж займаються футболом, і яким Рамон багато розказує про Україну. Тоді історія видозміниться до “Трьох мушкетерів”, а поки що він “один за всіх” та “останній із могікан”.

Усім, хто уважно слідкував за грою Волині, пропонуємо згадати, (хто не слідкував-побачити те, що пропустили), як діяв Рамон Лопес у 2009 році, невдовзі після свого приходу до Волині.

Ви можете залишити коментар, чи посилання на Ваш сайт.


Залишити коментар

Щоб мати можливість додавати коментарі, Ви маєте авторизуватись.